МІСЦЕ

ЗУСТРІЧІ

ОДЕСА

 

 

Головна

Статті

Фото

Інтерактивний музей

UA

RU

Кіностудія та розташований поруч інститут очних хвороб дружили, як то кажуть, будинками. Хворих кінематографістів з Одеси та інших міст в інституті приймали без черги (а очікування в черзі тривало більше року). Працівникам інституту завжди надавали на кіностудії проекцію – своєї вони не мали. Був і тісніший зв'язок.

На Одеській кіностудії, вірніше тоді вона мала назву кінофабрика, знімали багато фільмів на медичні теми. З них особливо виділялися фільми про роботу Всесоюзного інституту очних хвороб... Звичайно, у кожному фільмі хотіли сфотографувати для нащадків роботу і виступи академіка Філатова. Володимир Петрович мав уже почесний вік.

Беззмінним консультантом фільмів про очні хвороби був найближчий помічник Володимира Петровича – Володимир Євгенович Шевельов, чоловік молодий та життєлюбний, високо ерудований та хірург блискучий. Деякі операції нашим співробітникам він робив у павільйоні, наприклад, зондування слізного каналу.

…Створювали фільм «Пересадка рогівки». Зняли академіка Філатова під час операції. Він наївно вирішив, що зняли весь процес. Насправді, операцію потрібно було знімати спеціальною оптикою, складною апаратурою в павільйоні кілька годин. Звичайно, не на живій людині, а, пардон, на трупі.

 

Просити академіка стирчати в павільйоні за таких обставин ніхто не наважився. Та й дублів доводилося багато знімати. Вирішили, що операцію робитиме Шевельов – руки в рукавичках: піди дізнайся, чиї вони. А для загальних та середніх планів у нас уже знято Володимира Петровича. Решта – справа монтажу. У павільйоні при включених дигах було спекотно. Запашок стояв відповідний. Щоб Шевельов міг витримати, знімальна група підпаювала його коньяком.

Фільм Філатову сподобався. Усіх лікарів, які приїжджали на практику, він приводив на кіностудію і показував, як треба пересаджувати рогівку. Тоді це було сенсацією.

І раптом після цього академік Філатов перестав робити операції. Шевельов дивувався:

- Звичайно, вік у нього солідний, але старий ніколи не виявляв слабкості.

Якось після чергового перегляду Володимир Петрович сумно сказав своєму помічникові:

- Виявляється, у мене вже тремтять руки, я й не знав.

- Але ж цього ніхто не помічає! Чому ви вирішили?

– На екрані побачив: об'єктив – річ об'єктивна.

Такого повороту ніхто не очікував і витримати не міг. Довелося зізнатися в обмані і в тому, чому злегка тремтіли пальці Шевельова: далося взнаки прийняття алкоголю. Усі чекали грім та блискавку на голову консультанта та режисера. А вийшло навпаки. Філатов визнав, що був упевнений, ніби на плівці він сам під час операції, адже до цього провів її тільки він! І жодної помилки, крім легкого тремтіння рук, не знайшов. Він знову почав виконувати свої знамениті операції.

Після смерті Володимира Петровича церкву на бульварі закрили, Шевельов поїхав до Києва та став головним офтальмологом України.

А клініка поруч із кіностудією стала називатися «Інститут очних хвороб та тканинної терапії імені академіка В.П.Філатова». У дворі стоїть його погруддя.

З книги редактора Одеської кіностудії О.М.Рудих «Як робилося кіно в Одесі»

 

 

 

 

Назад до статей