Інтерактивний

Музей

В.С.Висоцького

 

Головна

Спогади

Статті

Місце зустрічі – Одеса

UA

RU

Взимку 1968 року драматург Олександр Петрович Штейн працював над п'єсою про моряків та рибалок Заполяр'я для московського Театру Сатири. Вистава отримала назву «Останній парад», прем'єра відбулася у вересні. Ось, що записала у щоденнику чоловіка Штейна Людмила Путієвська 7 березня: «Штейн іде до фінішу. Назва поки що - «Поживемо далі – побачимо більше». Хоче, щоб музику та пісні зробив В. Висоцький».

Цікава деталь: під час навчання у школі-студії Висоцький вже брав участь у роботі за п'єсою Штейна – це була вистава «Готель «Асторія». І ось майже через 10 років «нова зустріч» вже на прохання драматурга. Щоб якось краще «вжитися» в атмосферу півночі країни, Висоцький прилітає 13 березня до Архангельська.

Концертні виступи в Архангельську були заплановані наперед. Про це говорить наступний факт – місцева газета «Правда Півночі» від 13 березня повідомляла про майбутні два концерти Володимира Висоцького 13-го о 20.00 і 14-го о 16-30. Як згадував згодом батько Володимира Висоцького Семен Володимирович – поїздку допоміг організувати командир військового гарнізону в Архангельську Бондаренко Федір Михайлович, з яким вони разом служили у 40-ті роки.

Концерти відбулися не лише для та на прохання військових. Виступив Володимир Висоцький та перед студентами лісотехнічного інституту. Збереглася не лише фонограма концерту, а й фотографії, зроблені студентом-першокурсником Олександром Ємельяновим. Дійшов до нас і запис концерту 14 березня, зроблений під час виступу у Будинку офіцерів. До речі, хоч би що писали сьогоднішні журналісти з приводу заборон владою виступів поета, в тому числі і в Архангельську – вони не завжди розуміють ситуацію того часу.

 

Приїзд Висоцького був на запрошення військових – і місцева партійна верхівка перешкодити не могла виступити. Інше відомство! Не завадила партійна влада і виходу статті – 17 березня газета «Північний комсомолець» у статті «Широким кроком пісні… Володимир Висоцький – гість Архангельська» писала: «… Аплодують шалено, від щирого серця. Принаймні актова зала лісотехнічного інституту, де відбулася зустріч із Висоцьким, не могла вмістити всіх охочих». У статті Л. Рудакової йде повноцінний розбір виступу Володимира Висоцького. І хоч статтю і було трохи відредаговано, і навіть помилково приписали Висоцькому участь у виставі за п'єсою Брехта «Кар'єра Артуро Уї», але така реакція Висоцькому була приємна. До речі, у травні вже в інститутській газеті «Наш темп» знову згадали березневий виступ – і зробили публікацію, назвавши «Приїхав і підкорив».

Ночувати з 13 на 14 березня Володимиру Висоцькому довелося у місцевому готелі «Двіна». І ось на бланку цього готелю і з'являються перші рядки того, що називатиметься піснею «Ранкова гімнастика»:

Вдох глубокий, выдох тоже (зачеркнута строка)

Руки вверх (зачеркнута строка)

Вдох глубокий, руки шире

Не спешите – три четыре

(Бодрость духа)

Легкость, бодрость, грация и

Пластика

Общеукрепляющая

Утром отрезвляющая

Если жив пока еще ги-

мнастика.

Если вы в своей квартире

Ляжте на пол – три четыре

Выполняйте правильно движения

Прочь влияние извне

Привыкайте к новизне

Вдох глубокий до изне

можения.

Вирус гриппа гриппа в целом мире (строка зачеркнута)

Очень вырос в целом мире

Гриппа вирус три четыре

Ширится, растет заболевания

Если хилый – сразу гроб

Сохранить здоровье чтоб

Применяйте люди об

тирания.

Если вы уже устали

Сели, встали, сели, встали

Не страшны вам Африка и Арктика

Главный академик Иоффе

Вам заменит черный (строка зачеркнута)

Доказал, что черный кофе

Вам заменит просто (слово зачеркнуто) спорта профе-

лактика.

Спать нельзя, с кровати слезте

Начинайте бег на месте

Да не будьте мрачными и хмурыми

(Если вам под душ не хоца)

(Если очень вам неймется)

Обтирайтесь чем придется

Водными займитесь проце

Винно-водочными проце (строка зачеркнута)

дурами.

Не страшны плохие вести

Мы от них бежим на месте

В выигрыше даже начинающий

Красота! Среди бегущих

Первых нет и отстающих

Бег на месте

Общепримеряющий.

Высоцкий (подпись)

 

Ось так виглядає, мабуть, найперша чернетка з цією піснею. Копію рукопису вперше було опубліковано у форматі МР-3 у проекті «Висоцький-60-ті.» (упорядник та редактор Сергій Жильцов).

Зустрічається в інтернеті ще один варіант чернетки з цією піснею з наступними словами:

Нынче бегают на месте (строка зачеркнута)

Выполняйте! Бег на месте

Тещи (у Высоцкого через е), свекры, зяти, тести

Бег на месте общепримиряющий

А теперь прыжки (два слова зачеркнуто последних)

Не страшны плохие вести

Мы в ответ – прыжки (зачеркнуто слово) бежим на месте

Всем недугам – словно (слово зачеркнуто) это меч карающий

І далі в рукописі йде два рядки іншої пісні до «Останнього параду». А трохи нижче – текст іншого вірша.

Найперша фонограма з піснею «Ранкова гімнастика» датується початком квітня 1968 року, коли Висоцький показав її драматургу Штейну. У тексті пісні поки що немає слів про коньяк, і рядок звучить: «Довів, що чорна кава/ Вам замінить профілактика спорту». І далі по фонограмі йдуть слова: «Спати не можна, з ліжка злізте. / Починайте біг на місці! Як не дивно, але цю пісню Висоцький перші роки практично не виконував. Якщо судити за тими записаними фонограмами, що збереглися і дійшли до нас. У травні 1968 року Висоцький заспівав «Ранкову гімнастику» у домашній обстановці в Києві у Лубенця – там вже є слово коньяк. І наступний запис лише у листопаді – знову ж таки домашній у друзів Савичів. Причому автор був не в «формі» і зробив лише спробу наспівати цю пісню. І щось не пішло.

4 вересня газета «Вечірня Москва» повідомляла про прем'єра в Театрі Сатири «Останній парад»: «Комедія, майже водевіль, у 2-х частинах із піснями, куплетами, танцями і, зрозуміло щасливим кінцем». Що ж до рецензій на цю виставу режисера Плучека, то вони були різні. Наприклад, ось що пише журнал «Театральне життя» у другому номері за 1969 рік: «…І відчуваючи, що анекдота зі «смертю» Сєнєжина вистачило б, мабуть, лише на одноактну мініатюру, постановник вистави В. Плучек вельми рясно оснащує його піснями суєтою ... ». Сліди критики носила і стаття у «Вечірній Москві». А ось у журналі «Театр» у четвертому номері за 1969 рік рецензували портрет актора Папанова – і зокрема, як добре він акторською подав дві пісні (Висоцького) у виставі «Останній парад»…

Не менш цікавою є і історія того, як сам Володимир Висоцький підносив цю пісню своїм численним глядачам на концертах. А таких записів із піснею «Ранкова гімнастика» дійшло понад двісті.

 

Перший час, коли йшла вистава у Театрі Сатири – Висоцький коментував пісню в рамках історії зі спектаклем «Останній парад». Наприклад, ось так:

«…Пісня співається… …там головну роль грає Анатолій Папанов, артист дуже смішний. І ось вони… він за 9 місяців без заходу в порти повертається з плавання. Ну, його зустрічають друзі, вони там міцно випили, зранку встають, голови у всіх болять, звичайно, ось, на столі багато пляшок, але вони вирішують не опохмелюватись, а займатися гімнастикою. І ось я спеціально для них написав такий текст та музику. І ось вони під цей самий текст і музику роблять всякі такі гімнастичні вправи в тільниках, як дияволи. Це дуже смішна сцена…».

 

У листопаді 1973 року Висоцький записує цю пісню під акомпанемент ансамблю «Мелодія». І 1974 року виходить маленька платівка з «Ранковою гімнастикою» – але без одного куплета! Не обійшлося без цензури. Ось як про це розповів глядачам Висоцький на концерті у Тбілісі у вересні 1979 року:

«…Але в платівці, там немає куплета про алкоголь, тому що я потрапив у саму пору, ось у раз… у розпал боротьби, значить, із зеленим змієм. І звідусіль повсюдно та повсякденно викреслювали: з екрану, якщо випивають навіть у справі, все одно треба було викидати. З різних віршів, пісень, творів літературних ... ».

У другій половині 70-х, виконуючи «Ранкову гімнастику», Висоцький найчастіше говорив, передуючи пісні, про спортивну тему у своїй творчості, і робив натяк на лотерею «Спортлото».

В інтернет-просторі років вісім тому була ціла дискусія – кого мав на увазі поет під прізвищем Іоффе. Називали в основному дві персоналії: Абрам Федорович – «батько радянської фізики» та Леонід Аркадійович, який мав відношення до космонавтів та спорту. Другий був знайомий із Висоцьким. Але думається, що коли поет складав свій пісенний шедевр, то головний академік – це все ж таки Федір Абрамович Іоффе (жартома його називали «тато Іоффе»). До речі, за півроку до написання «Ранкової гімнастики» Висоцький виступав у Ленінградському інституті імені Йоффе. Отже, який із них Іоффе став героєм – питання відкрите!

 

Олександр Лінкевич

 

 

 

ГОЛОВНА

Назад до статей